Дане положення про внутрішню систему забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти в Долинському ліцею (далі – ВСЗЯО) розроблено відповідно до Законів України «Про освіту»; «Про загальну середню освіту»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»; наказу Міністерства освіти і науки України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти» У процесі розроблення положення про ВСЗЯО враховувалися «Рекомендації до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти».Внутрішня система забезпечення якості освіти у школі розбудовується на виконання статті 41 Закону України «Про освіту» для спрямування та контролю діяльності закладу щодо забезпечення якості освіти. У процесі розроблення Положення про ВСЗЯО враховувалися Методичні рекомендації з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти, затверджені наказом МОН від 30.11.2020 №1480

Процес створення та реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти базується на таких принципах:

автономія закладу освіти;
академічна доброчесність;
академічна свобода;
гнучкість і адаптивність системи освітньої діяльності;
гуманізм;
забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;
забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками, у тому числі за ознакою інвалідності;
демократизм;
державно-громадське управління;
доступність для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;
людиноцентризм, дитиноцентризм;
постійне вдосконалення освітньої діяльності;
свобода у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми, закладу освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності;
урахування впливу зовнішніх чинників;
цілісність системи управління якістю освіти.

Метою запровадження внутрішньої системи забезпечення якості освіти є виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в закладі, встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, оцінювання причин відхилень від цілей, формування довіри громади до ЗЗСО.

Функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти, згідно зі статтею 26 Закону України «Про освіту», забезпечує керівник закладу.

Положення регламентує зміст і порядок забезпечення якості освіти в навчальному закладі загальної середньої освіти.

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти (ВСЗЯО) погоджується педагогічною радою, яка має право вносити в нього зміни та доповнення.

ІІ. ОСНОВНІ ЦІЛІ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

1.1. Основними цілями системи внутрішнього забезпечення якості освіти закладу освіти є: (є частиною Стратегії )

1) формування стійкої довіри суспільства до закладу освіти;

2) забезпечення і підвищення якості освітньої діяльності та якості освіти, їх відповідності ліцензійним умовам надання освітніх послуг, державним стандартам;

3) забезпечення спільного розуміння якості освіти та сприяння удосконалення якості освітньої діяльності з урахуванням та узгодженням потреб щодо надання освітніх послуг;

4) впровадження механізму самооцінювання як невід’ємного компоненту безперервного розвитку закладу освіти.

ІІІ.СТРУКТУРА ВНУТРІШНЬОЇ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ ДОЛИНСЬКОГО ЛІЦЕЮ

Складовими системи забезпечення якості освіти в школі є:

політика та процедури внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
освітнє середовище школи;
система та механізми забезпечення академічної доброчесності;
критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
створення в школі інклюзивного освітнього середовища.
запобігання та протидія булінгу (цькуванню)
забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти.
механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

Внутрішні чинники забезпечення якості загальної середньої освіти включають :

якість основних умов освітнього процесу;
якість реалізації освітнього процесу;
якість результатів освітнього процесу.

Забезпечення якості загальної середньої освіти закладу повинні відповідати Державним стандартам відповідних рівнів, що є пріоритетом та спільною метою освітньої діяльності всіх її учасників.

Забезпечення якості освіти є багатоплановим і включає в себе:

наявність необхідних ресурсів(кадрових, фінансових, матеріальних, інформаційних, наукових, навчально-методичних тощо);
організацію освітнього процесу, що відповідає сучасним тенденціям розвитку науки і освіти; контроль освітньої діяльності та якості підготовки фахівців на всіх етапах навчання.
Положення регламентує зміст і порядок забезпечення якості освіти для здобувачів загальної середньої освіти за такими напрямками:
освітнє середовище;
система оцінювання освітньої діяльності здобувачів освіти;
система педагогічної діяльності;
система управлінської діяльності.

Колегіальним органом управління ДОЛИНСЬКОГО ЛІЦЕЮ, який визначає, затверджує систему, стратегію та процедури внутрішнього забезпечення якості освіти, є педагогічна рада, яка має право вносити в нього зміни та доповнення і затверджується керівником закладу.

Відповідальність за впровадження ВСЗЯО в закладі покладається на директора закладу освіти.

Організація та координація роботи із забезпечення внутрішньої системи якості освіти покладається на заступників директора школи відповідно до розподілу посадових обов’язків.

ІV. ПОЛІТИКА ТА ПРОЦЕДУРИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВНУТРІШНЬОЇ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

4.1.Стратегія та процедура забезпечення якості освіти базується на наступних принципах:

принцип процесного підходу, що розглядає діяльність закладу як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених закладом стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;
принцип цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу;

принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;
принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу.

принцип відповідності Державним стандартам загальної середньої освіти;
принцип відповідальності за забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;
принцип системності в управлінні якістю на всіх стадіях освітнього процесу;
принцип здійснення обґрунтованого моніторингу якості освіти;
принцип готовності суб’єктів освітньої діяльності до ефективних змін;
принцип відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості та прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності.

4.2.Стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти передбачають здійснення таких процедур і заходів:

система внутрішніх і зовнішніх моніторингів якості освітньої діяльності та якості освіти (моніторинг навчальних досягнень учнів, моніторинг адаптації дітей у закладі, моніторинг наступності між початковим та базовим рівнями освіти тощо);
самооцінювання якості освітньої діяльності та якості освіти;
система оцінювання навчальних досягнень учнів;
професійне зростання керівних та педагогічних працівників;
забезпечення публічності інформації про діяльність закладу освіти;
забезпечення академічної доброчесності у діяльності педагогічних працівників та здобувачів освіти;
запобігання та протидія булінгу (цькуванню);

забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти;
забезпечення якості освітньої діяльності під час дистанційного навчання;
розвиток інформаційних систем з метою підвищення ефективності управління освітнім процесом.

4.3.Зміст контролю адміністрацією школи:

виконання Закону "Про освіту";
використання методичного забезпечення в освітньому процесі;
реалізація затверджених освітніх програм і навчальних планів, дотримання затверджених навчальних графіків;
контроль реалізації права учнів на одержання якісної освіти;
ведення шкільної документації ( класні журнали, щоденники та зошити учнів, журнали гурткової діяльності тощо);
рівень навчальних досягнень учнів, якості освіти;
стан викладання шкільних предметів;
стан підготовки та проведення олімпіад;
стан проведення гурткових, факультативних занять;
організація учнівського самоврядування;
профілактика правопорушень серед школярів;
попередження дитячого травматизму;
дотримання статуту, правил внутрішнього трудового розпорядку й інших локальних актів школи;
дотримання порядку проведення тематичної та підсумкової атестації учнів і поточного контролю їхньої успішності;
робота творчих груп, методоб'єднань, бібліотеки;
реалізація виховних програм та їх результативність;
організація харчування та медичного обслуговування школярів;
охорона життя та здоров'я учасників освітнього процесу;
виконання прийнятих колективних рішень, нормативних актів;
стан методичної роботи;
контроль позакласної роботи;
контроль роботи навчальних кабінетів;
контроль раціонального використання наочного приладдя, ТНЗ, ІКТ-технологій;
контроль стану спільної роботи школи та громадськості;
інші питання в рамках компетенції директора школи.

4.4.Види внутрішньої системи забезпечення якості освіти (за змістом):

тематичний (глибоке вивчення певного конкретного питання у практиці роботи колективу, класу, методичного об’єднання, одного вчителя або класного керівника);
фронтальний (усебічне вивчення колективу, класу, групи або одного вчителя).

4.5.Форми внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

персональний (має місце як при тематичному, так і при фронтальному виді контролю);
класно-узагальнюючий (фронтальний);

4.6.Організація перевірки стану кожного з питань змісту внутрішньої системи забезпечення якості освіти складається з таких етапів:

визначення мети контролю;
об'єктів контролю;
складання плану перевірки;
інструктаж учасників;
вибір форм і методів контролю;
констатація фактичного стану справ;
об'єктивна оцінка цього стану;
висновки, що випливають з оцінки;
рекомендації або пропозиції з удосконалення освітнього процесу або усунення недоліків;
визначення строків для ліквідації недоліків або повторний контроль.

4.7.Контроль внутрішньої системи забезпечення якості освіти здійснює директор школи, за його доручення заступники з навчально-виховної роботи або створена з цієї метою комісія. Як експерти до участі в контролі можуть залучатися сторонні компетентні організації й окремі фахівці.

Кожен адміністратор протягом навчального року відвідує таку кількість уроків, яка дозволяє йому знати стан справ у школі, дієво впливати на якість освітнього процесу. Директор школи відвідує в середньому щотижня не менше двох уроків, його заступники – не менше шести уроків, факультативних занять, виховних заходів, індивідуальних консультацій.

Фронтальна перевірка кожного з навчальних предметів проводиться не рідше одного разу на п’ять років.

Відповідно до річного плану роботи школи обираються об'єкти контролю, формулюється його мета, визначається методика перевірки, залучаються помічники зі шкільного методичного активу, збирається інформація про стан навчально-виховної роботи з об'єктів контролю.

Тривалість тематичних чи фронтальних перевірок не повинна перевищувати 18 днів із відвідуванням не менше шести уроків, занять чи інших заходів.

Підстави для проведення контролю:

атестація педагогічних працівників;
плановість контролю;
перевірка стану справ для підготовки управлінських рішень;
звертання фізичних та юридичних осіб із приводу порушень у галузі освіти.

Результати перевірки оформлюються у вигляді аналітичної довідки чи наказу по школі в яких указується:

мета контролю;
строки;
склад комісії;
яка робота проведена у процесі перевірки (відвідані уроки, проведені контрольні роботи, переглянута шкільна документація, проведені співбесіди);
констатація фактів, що виявлені;
висновки;
рекомендації або пропозиції;
де підбиті підсумки перевірки (засідання методичних об’єднань, нарада при директору, нарада при заступнику директора, індивідуально тощо);
дата та підпис відповідального за написання довідки.

Педагогічний працівник, який підлягає контролю, має право:

знати строки контролю та критерії оцінки його діяльності;
знати мету, зміст, види, форми та методи контролю,
вчасно знайомитися з висновками та рекомендаціями адміністрації;
звернутись до комісії із спорів профкому школи або вищих органів управління освіти при незгоді з результатами контролю.

За підсумками контролю з метою забезпечення якості освіти у залежності від його форми, цілей і задач, а також з урахуванням реального стану справ:

проводяться засідання педагогічної або методичної ради, наради при директору, при заступнику директора, робочі наради з педагогічним складом;

результати перевірок можуть ураховуватись при проведенні атестації педагогічних працівників.

Директор школи за результатами контролю з метою забезпечення якості освіти приймає рішення:

про видання відповідного наказу;
про обговорення підсумкових матеріалів контролю на засіданні педагогічної ради школи;
про проведення повторного контролю із залученням певних експертів;
про представлення до дисциплінарної відповідальності працівників;
про заохочення працівників;
інші рішення в межах своєї компетенції.

Періодичність та види контролю визначаються адміністрацією школи самостійно на навчальний рік (відповідно до перспективного плану роботи школи) у міру необхідності отримання об'єктивної інформації про реальний стан справ та результати діяльності працівників і доводяться до відома колективу.

4.8.Забезпечення безпечного і здорового освітнього середовища

У законодавстві загальні вимоги, які забезпечують безпечне освітнє середовище закладу регулюються Законом України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Указом Президента України від 25 травня 2020 року №195/2020 «Про Національну стратегію розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі», відповідно до Конвенції ООН про права дитини, наказу МОН від 09.01.2019 №17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів середньої освіти», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу» від 18.02.2018 №2657-VIII, Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 № 2229, листа МОН від 18.05.2018 №1/11-5480, методичним рекомендаціям.

Визначаємо три основні складові безпечного освітнього середовища:

безпечні й комфортні умови праці та навчання;
відсутність дискримінації та насильства;
створення інклюзивного і мотивувального простору.
Запобігання і протидія булінгу (цькуванню) в ліцеї передбачає:
розроблення й оприлюднення правил поведінки здобувача освіти в закладі освіти;
розроблення й оприлюднення плану заходів, спрямованих на запобігання і протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
розроблення й оприлюднення порядку подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;
розроблення й оприлюднення порядку реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальності осіб, причетних до булінгу (цькування) тощо.

V. СИСТЕМА ТА МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ.

Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Дотримання академічної доброчесності педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками передбачає:

- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

- дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

- надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково- педагогічну, творчу) діяльність;

- контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти; - об’єктивне оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

- самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);

- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

- дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

- надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

- академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

- самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

- фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

- фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

- списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання; - обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;

- хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

- необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

За порушення академічної доброчесності педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники закладів освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

- відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

- позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

- повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);

- повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми.

Кожна особа, стосовноякої порушено питання про порушення нею академічноїдоброчесності, маєтакі права:

- ознайомлюватися з усімаматеріаламиперевіркищодовстановлення факту порушенняакадемічноїдоброчесності, подавати до них зауваження;

- особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;

- знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;

- оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

VІ. ПРОЦЕДУРИ І ЗАХОДИ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

6.1. Механізм функціонування системи забезпечення якості освіти включає послідовну підготовку та практичну реалізацію наступних етапів управління:

планування (аналіз сучасного стану освітньої діяльності та освітнього процесу; визначення сильних сторін і проблем у розвитку; визначення пріоритетних цілей та розробка планів їх реалізації);
організацію (переформатування/створення організаційної структури для досягнення поставлених цілей;
визначення, розподіл та розмежування повноважень із метою координування та взаємодії у процесі виконання завдань);
контроль (розробка процедур вимірювання та зіставлення отриманих результатів зі стандартами);
коригування (визначення та реалізація необхідних дій та заходів, націлених на стимулювання процесу досягнення максимальної відповідності стандартам).

6.2. Внутрішня система забезпечення якості освіти передбачає здійснення таких процедур і заходів (моніторингу):

Моніторинг якості освіти - це система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

Моніторинг якості освіти може бути внутрішній та зовнішній. Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться закладом освіти (іншими суб’єктами освітньої діяльності).

Завдання моніторингу:

- Здійснення систематичного контролю за освітнім процесом у школі.

- Створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу.

- Аналіз чинників впливу на результативність успішності, підтримка високої мотивації навчання.

- Створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації здобувачів освіти і педагогів.

- Прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в школі.

6.3.Предметом моніторингу є якість освітнього процесу в закладі освіти. Об’єктами моніторингу можуть бути:

знеособлена інформація про учасників освітнього процесу (здобувач освіти;учитель; класний керівник;батьки і громадськість).
освітні та управлінські процеси в закладі освіти;
різні види діяльності учасників освітнього процесу (навчальна, викладацька, організаційна, управлінська тощо);
умови здійснення освітньої та управлінської діяльності (матеріально-технічні, санітарно-гігієнічні, нормативно-правові, кадрові, фінансові, навчально-методичні тощо);
результати запровадження освітніх змін, інновацій;
стан організації освітнього процесу в закладі освіти;
результати навчання та розвитку здобувачів освіти, формування їх компетентностей.

6.4.Суб’єктами моніторингу виступають:

- моніторингова група;

- адміністрація закладу;

- органи управління освітою (різних рівнів).

Основними формами моніторингу є:

- самооцінювання власної діяльності педагогами, здобувачами освіти, адміністрацією;

- внутрішня оцінка діяльності адміністрацією, керівниками методичних об’єднань (проведення контрольних робіт, участь у І та ІІ етапі Всеукраїнських предметних олімпіад, відвідування уроків);

- зовнішнє оцінювання діяльності органами управління освітою.

6.5. Критерії моніторингу:

- об’єктивність (створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу);

- систематичність (згідно алгоритму дій, етапів та в певній послідовності);

- відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість оцінювання, шляхи перевірки результатів;

- надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);

- гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

6.6. Очікувані результати:

- Отримання результатів стану освітнього процесу в закладі освіти.

- Покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.

Підсумки моніторингу:

- Підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах.

- Дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об’єднаннях, нарадах при директору, педагогічних радах.

- За результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи.

VІІ. МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ВНУТРІШНЬОЇ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Механізми реалізації ВСЗЯО передбачають здійснення періодичного оцінювання компонентів школи за напрямами оцінювання відповідальними посадовими особами і представниками громадських структур закладу освіти на основі визначених методів збору інформації та відповідного інструментарію. Отримана інформація узагальнюється, відповідний компонент оцінюється, після чого зазначені матеріали передаються дирекції закладу для прийняття відповідного управлінського рішення щодо удосконалення якості освіти в гімназії.

Дані щодо процедури та результатів оцінювання мають узагальнюватися зокрема в таблицях. Компоненти напряму оцінювання. До них віднесено (відповідно до наказу МОН України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти»):

освітнє середовище закладу освіти (облаштування території, стан приміщення закладу, дотримання повітряно-теплового режиму, стан освітлення, прибирання приміщень, облаштування та утримання туалетів, дотримання питного режиму тощо);
система оцінювання здобувачів освіти (оприлюднення критеріїв, правил та процедур оцінювання навчальних досягнень, здійснення аналізу результатів навчання учнів, впровадження системи формувального оцінювання тощо);
педагогічна діяльність педагогічних працівників (формування та реалізація індивідуальних освітніх траєкторій учнів, використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі, розвиток педагогіки партнерства тощо);
управлінські процеси закладу освіти (стратегія розвитку закладу, здійснення річного планування відповідно до стратегії, підвищення кваліфікації педагогічних працівників тощо).

Періодичність оцінювання. Визначається відповідно до частоти оцінювання (1 раз на п’ять років, 1 раз на 3 роки, 1 раз на рік, півріччя (семестр), квартал (чверть), щомісячно, щотижнево тощо).
Відповідальні за оцінювання. Ними є не тільки члени адміністрації школи, а й представники колективу. Перелік таких осіб може виглядати так: директор, заступники директора, голови методичних об’єднань, педагогічні працівники, психолог, соціальний педагог, бібліотекар, медична сестра, члени батьківського комітету, учнівського комітету тощо.
Методи збору інформації та інструментарій. У цій графі визначається метод збору інформації (аналіз документів, опитування, спостереження) та інструментарій (пам’ятка, бланк, анкета тощо).
Форми узагальнення інформації. До інформації, яку має надати відповідальна особа після завершення процедури оцінювання, віднесено аналітичну довідку, письмовий звіт, усний звіт, доповідну записку, акт тощо.
Рівень оцінювання. Рівень оцінювання як обов’язковий елемент механізму передбачає визначення рівня оцінювання: перший (високий); другий (достатній); третій (вимагає покращення); четвертий (низький).
Управлінське рішення. Управлінське рішення приймається на основі аналізу отриманої інформації у вигляді наказу, рішення педагогічної ради, ради закладу, розпорядження, вказівки, письмового доручення, припису, інструкції, резолюції тощо і спрямовано на вдосконалення якості освіти в школі.

Долинський ліцей визначає порядок та процедуру проведення внутрішнього моніторингу з урахуванням вимог Порядку проведення моніторингів якості освіти та інших актів законодавства.

Моніторинг проводиться у такі етапи:

планування та підготовка моніторингу (формулювання проблеми, що досліджуватиметься; визначення мети та завдань моніторингу;
розрахунок і формування вибірки, оцінка її репрезентативності;
визначення критеріїв і показників оцінювання результатів дослідження тощо);
розробка Програми;
проведення дослідження (відповідно до форм і методів, визначених у пунктах 2-3 цього розділу, із залученням учасників дослідження, визначених у пункті 5 розділу II цього Порядку);
збір та оброблення результатів моніторингу;
аналіз та інтерпретація (узагальнення та пояснення результатів, визначення закономірностей, формулювання висновків тощо) результатів моніторингу;
оприлюднення результатів моніторингу (інформування про результати моніторингу).

Методами проведення дослідження під час моніторингу можуть бути:

опитування (анкетування, інтерв’ювання);
тестування;
спостереження за освітнім процесом та освітньою діяльністю у закладі освіти;
аналіз документації.

Моніторинг може проводитися у формі:

безпосереднього одержання інформації від учасників дослідження (за допомогою спостереження, інтерв’ювання тощо);
опосередкованого одержання інформації від учасників дослідження (у письмовій та/або електронній формі тощо);
одержання інформації без залучення учасників дослідження (за допомогою вивчення документації, статистичної або оперативної інформації тощо).
Моніторинг може проводитися з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних і цифрових технологій, у тому числі дистанційно.
Під час проведення дослідження можуть використовуватися фронтальна, групова або індивідуальна робота учасників дослідження.

Відповідальною особою із забезпечення якості освітньої діяльності і якості освіти є директор, котрий буде:

координувати результативне запровадження внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти закладу; систематично проводити навчання з членами робочих груп щодо визначення і аналізу відповідного компоненту системи забезпечення якості; узагальнювати результати самооцінювання та визначати рівень освітньої діяльності закладу освіти;

готувати висновки і визначати шляхи вдосконалення освітньої діяльності.

Робоча група, до складу такої групи можуть входити - працівники ліцею - представники учнівського самоврядування; - батьки; - освітні експерти (якщо є можливість) буде забезпечувати вивчення та оцінювання системи за кожним із визначених педагогічною радою напрямків освітньої діяльності.

Основою для забезпечення злагодженої роботи внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти закладу вважати методичні спільноти учителів ліцею.

Види самооцінювання якості освітньої діяльності та якості освіти Долинського ліцею:

Самооцінювання—важлива складова функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у школі. Воно допомагає керівництву оперативно реагувати на виклики, відстежувати динаміку та визначати напрями розвитку закладу освіти.

Система внутрішніх моніторингів якості освітньої діяльності та якості освіти (самооцінювання).

Самооцінювання якості освітньої діяльності здійснюється щорічно, за 4-ма напрямами.

Критерії, правила та процедури оцінювання освітнього середовище Долинського ліцею.
Критерії, правила та процедури оцінювання здобувачів освіти
Критерії, правила та процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників
Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників школи.

Відповідальні за оцінювання. Ними є не тільки члени адміністрації закладу освіти, а й представники колективу, громадських організацій закладу. Перелік таких осіб може виглядати так: директор, заступники директора, голови методичних об’єднань, педагогічні працівники, психолог, соціальний педагог, бібліотекар, медична сестра, члени ради школи, батьківського комітету, учнівського комітету тощо.

Методи збору інформації та інструментарій. У цій графі визначається метод збору інформації (аналіз документів, опитування, спостереження) та інструментарій (пам’ятка, бланк, анкета тощо).

Форми узагальнення інформації. До інформації, яку має надати відповідальна особа після завершення процедури оцінювання, віднесено аналітичну довідку, письмовий звіт, усний звіт, доповідну записку, акт тощо.

Рівень оцінювання. Рівень оцінювання як обов’язковий елемент механізму передбачає визначення рівня оцінювання: перший (високий); другий (достатній); третій (вимагає покращення); четвертий (низький).

Управлінське рішення. Управлінське рішення приймається на основі аналізу отриманої інформації у вигляді наказу, рішення педагогічної ради, ради закладу, розпорядження, вказівки, письмового доручення, припису, інструкції, резолюції тощо і спрямовано на вдосконалення якості освіти ліцею.

VІІІ. ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ДОЛИНСЬКОГО ЛІЦЕЮ РЕНІЙСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ.

Вимога:1.Забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці;

Критерії оцінювання:

Приміщення і територія закладу освіти є безпечними та комфортними для навчання та праці;
Заклад освіти забезпечений навчальними приміщеннями з відповідним обладнанням, що необхідні для реалізації освітньої програми;
Здобувачі освіти та працівники закладу освіти обізнані з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх;
Працівники обізнані з правилами поведінки в разі нещасного випадку зі здобувачами освіти та працівниками закладу освіти чи раптового погіршення їх стану здоров’я і вживають необхідних заходів у таких ситуаціях;
У закладі освіти створюються умови для харчування здобувачів освіти і працівників;
У закладі освіти створюються умови для безпечного використання мережі Інтернет, в учасників освітнього процессу формуються навички безпечної поведінки в Інтернеті;
У закладі освіти застосовуються підходи для адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу, професійної адаптації працівників;

1.2. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти

Для ефективного управління школа має бути забезпечена такими компонентами інформаційних систем, як:

сучасна мережа Інтернет;
технічне забезпечення (комп’ютерне, мультимедійне обладнання, цифрові засоби: проектор, фотокамера, інтерактивна дошка тощо);
єдиний інформаційний простір закладу (можливість спільного використання суб’єктами освіти наявних у системі електронних ресурсів);
доступ до наявних освітніх веб-ресурсів (веб-сайти, блоги педагогів, сайт закладу освіти, платформа для дистанційної освіти);

1.3. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу

Для організації освітнього процесу школа має бути забезпечена такими ресурсами, як:

Державний стандарт загальної середньої освіти;
типові освітні програми;
статут закладу освіти;
річний план роботи закладу освіти;
освітня програма закладу освіти;
штатний розпис закладу освіти;
календарно-тематичне планування;
методики та технології організації освітнього процесу;
методики роботи з дітьми з особливими освітніми потребами;
плани підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

ІХ.КРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

Критерії, правила і процедури оцінювання учнів у закладі визначаються на основі положень відповідних наказів МОН України щодо оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти (можливі інші критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти, що будуть визначені документами та не суперечать чинному законодавству).

Оцінювання здобувачів освіти ліцею ґрунтується на позитивному підході, що, передусім, передбачає врахування рівня досягнень учнів.

Оцінювання результатів навчання та особистих досягнень учнів у першому класі має формувальний характер, здійснюється вербально, на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає активне залучення учнів до самоконтролю і самооцінювання (відповідно до наказу МОН України від 20.08.2018 № 924 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі»).

-Навчальні досягнення учнів других класів підлягають формувальному і підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванню. Оцінювання результатів навчання учнів других класів здійснюється вербально (відповідно до наказу МОН України від 27.08.2019 № 1154 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу»).

- Для учнів третіх класів застосовується формувальне та підсумкове (тематичне, семестрове та річне) оцінювання.

Важливу роль у формувальному та підсумковому оцінюванні відіграють критерії, за якими воно здійснюється. Критерії оцінювання визначаються вчителем (із поступовим залученням до цього процесу учнів) відповідно до кожного різновиду роботи та різновиду діяльності учнів з орієнтуванням на вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей учнів початкової школи, визначених Державним стандартом початкової освіти до другого циклу навчання (3-4 класи), й очікуваних результатів, зазначених в освітній програмі закладу загальної середньої освіти (модельних навчальних програмах)”.

Формувальне оцінювання здійснюється через:

педагогічне спостереження учителя за навчальною та іншими різновидами діяльності учнів;
аналіз портфоліо учнівських робіт, попередніх навчальних досягнень учнів, результатів їхніх діагностичних робіт;
самооцінювання та взаємооцінювання результатів діяльності учнів;
оцінювання особистісного розвитку та соціалізації учнів їхніми батьками;
застосування прийомів отримання зворотного зв’язку щодо сприйняття та розуміння учнями навчального матеріалу.

“Результати формувального оцінювання відображаються в оцінних судженнях учителя / учнів / батьків, що характеризують процес навчання та досягнення учнів. Оцінні судження вчителя мають бути об’єктивними, конкретними, чіткими, лаконічними, доброзичливими, слугувати зразком для формулювання оцінних суджень учнями.

В оцінному судженні відображають прогрес учнів та поради щодо подолання утруднень, за їхньої наявності, у досягненні очікуваних результатів навчання відповідно до програмових вимог“.

Вчителям не потрібно виводити середні тематичні, семестрові та річні оцінки. Оцінювання навчальних досягнень учнів 4 класів здійснюється вербально (відповідно до наказу МОН України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»):

з предметів інваріантної складової: «Інформатика», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», інтегрованого курсу «Мистецтво», «Основи здоров’я», «Фізична культура», «Я у світі» та «Трудове навчання»;
з усіх предметів варіативної складової.
Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12-бальною шкалою:
з предметів інваріантної складової освітніх галузей: «Мови і літератури (мовний і літературний компоненти)», «Математика», «Природознавство».
Оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи здійснюється за 12-бальною шкалою (відповідно до наказу МОН України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»).
Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.
Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної (індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та ін.).
Оцінювання навчальних досягнень учнів старшої школи здійснюється за 12-бальною системою(шкалою) і його результати позначаються цифрами від 1 до 12 (відповідно до наказу МОН України від 13.04.2011 № 329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти»).
Обов’язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів з предметів інваріантної складової навчального плану закладу.
Державна підсумкова атестація осіб, які здобувають загальну середню освіту в школі, відбувається відповідно до наказу МОН України від 07.12.2018 № 1369 «Про затвердження Порядку проведення державної підсумкової атестації» (Із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки України № 221 від 18.02.2019).Результати оцінювання здобувачів освіти обговорюються на засіданні педагогічної ради школи.

Система оцінювання навчальних досягнень учнів:

має у своїй основі чіткі і зрозумілі вимоги до навчальних результатів;
дозволяє гарантовано досягти і перевищити ці результати;
заохочує учнів апробовувати різні моделі досягнення результату без ризику отримання негативної оцінки;
розвиває в учнів упевненість у своїх здібностях і можливостях;
використовує самооцінювання і взаємооцінювання як важливий елемент навчальної діяльності.

Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.

Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної (індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та ін.).

Учитель може застосовувати наступні способи контролю навчальних досягнень учнів:

усне опитування;
письмова самостійна, контрольна робота (тестова, комбінована, із закритими відповідями, із відкритими відповідями тощо);
контрольні нормативи;
лабораторні та практичні роботи (дослідження), практикуми;
комп’ютерне тестування;
захист проєктів;
аналіз портфоліо;
державну підсумкову атестацію учнів 4-х, 9-х, 11-х класів (у формі ЗНО);
участь і результативність у шкільних, міських, обласних та Всеукраїнських етапах учнівських олімпіад, турнірів, конкурсів, змагань, тощо.

Вчитель може застосовувати наступні види контролю навчальних

досягнень учнів:

поточне (на кожному уроці та навчальному занятті);
тематичне (в кінці вивчення кожної теми або декількох тем);
підсумкове (семестрове, річне).

У Долинському ліцею оцінюється не лише результат роботи, але й процес навчання, індивідуальний поступ кожного учня.

Учитель забезпечує мотивуючу роль оцінювання: має позитивно оцінювати навіть скромні досягнення учнів, якщо вони є результатом їх справжніх зусиль.

Оцінці підлягає рівень аргументації та уміння учнів висловлювати свою думку.

Впроваджуючи компетентнісний підхід оцінювання навчальних досягнень, вчитель оцінює:

вміння розв’язувати проблеми і приймати рішення;
уміння, які визначають здатність працювати в команді;
рівень розуміння, а не відтворення фрагментів інформації;
уміння слухати, розв’язувати конфлікти, вирішувати дискусійні
питання і проблеми;
уміння застосовувати знання в реальних життєвих ситуаціях.

Основним індикатором вимірювання результатів освітньої діяльності учнів є їхні навчальні досягнення.

Система оцінювання навчальних досягнень учнів постійного перебуває в системі внутрішніх моніторингових досліджень з боку адміністрації ліцею.

Основною метою такого моніторингу є виявлення об’єктивного та раціонального підходу до оцінювання навчальних досягнень учнів з боку вчителя, простеження системності в оцінюванні учнів, динаміки їх навчальних досягнень.

Для моніторингу системи оцінювання навчальних досягнень учнів у Долинському ліцею використовуються такі основні джерела:

результати моніторингів навчальних досягнень учнів (зовнішніх або внутрішніх) у вигляді стандартизованих тестів або інших форм завдань, розроблених учителем або членами адміністрації (у ході підготовки моніторингу допускається використання завдань міжнародних моніторингів PISA, TIMSS та інших);
результати ДПА у початковій, базовій та старшій школі;
підсумкове оцінювання учнів у класному журналі.

Можливі способи отримання інформації за результатами моніторингових досліджень, що стосуються системи оцінювання навчальних досягнень учнів:

порівняльний аналіз між результатами ДПА та підсумковим оцінюванням учителя з предмету;
аналіз середнього балу класів за підсумками семестрового і річного оцінювання;
порівняльний аналіз середнього балу навчальних досягнень учнів з окремих предметів;
порівняльний аналіз підсумкового оцінювання з результатами попередніх навчальних років;
порівняльний аналіз показника рівня навченості .

Результати моніторингових досліджень узагальнюються у формі таблиць, діаграм, висновків та аналітичних довідок.

Поряд із 12-бальною системо у Долинському ліцею застосовується формувальне оцінювання, яке:

націлене на визначення індивідуальних досягнень кожного учня;
не передбачає порівняння навчальних досягнень різних учнів;
широко використовує описове оцінювання;
застосовує зрозумілі критерії оцінювання, за якими оцінюють учня, він стає свідомим учасником процесу оцінювання і навчання;
забезпечує зворотний зв’язок – отримання інформації про те, чого учні навчилися, а також про те, як учитель реалізував поставлені навчальні цілі;
визначає вектор навчання: виконавши завдання, учні дізнаються про те, якого рівня вони наразі досягли і в якому напрямку їм потрібно рухатися далі.

Учитель з метою впровадження формувального оцінювання використовує такі передумови:

ставить перед учнями виклики у вигляді пошуку причинно-наслідкових зв’язків, розгляду проблемних задач, реалізації проєктів;
спонукає учнів до самостійного мислення і конструювання відповіді;
заохочує до обґрунтування думок і способу міркування;
пропонує чіткі критерії оцінювання;
формує в учнів розуміння, що будь-яке явище або процес потрібно розглядати всебічно;
розвиває критичне мислення учнів.

У формувальному оцінюванні переважає оцінювання описове, яке спрямовується на індивідуальний поступ учня.

Х. КРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ДОЛИНСЬКОГО ЛІЦЕЮ

Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників закладу визначаються на основі положень наказу МОН України від 09.01.2019 року №17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти». Індикатори оцінювання та методи збору інформації для критеріїв оцінювання визначаються відповідно до «Рекомендацій до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти» (Бобровський М. В., Горбачов С. І., Заплотинська О. О.).

1.Для учителів початкових класів критерії розроблено на основі наказу Державної служби якості освіти України від 01.03.2019 року №01-11/9 «Про затвердження методики експертного оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації». Із врахуванням особливостей функціонування та рівня сформованості професійних компетентностей педагогічних працівників Долинського ліцею.

Оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівниківДолинського ліцею передбачає використання методів анкетування, спостереження та інтерв’ю, аналіз документації для збирання інформації і здійснюється членами адміністрації закладу відповідно до розподілу посадових обов’язків з можливим залученням керівників предметних методичних спільнот ліцею.

2.Спостереження за діяльністю педагогічних працівників проводиться впродовж навчального року, включаючи, зокрема, спостереження під час відвідування навчальних занять, на перервах між начальними заняттями, а також огляд класної кімнати, спостереження за організацією взаємодії з учасниками освітнього процесу, в тому числі і з батьками.

3.Оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників Долинського ліцею здійснюється протягом навчального року та доводиться педагогічним працівникам індивідуально шляхом надсилання електронного листа на електронну адресу педагога.

Вимога 1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти.

Критерії оцінювання:

1.1. Педагогічні працівники планують свою діяльність, аналізують її результативність.

1.2. Педагогічні працівники застосовують освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти.

1.3. Педагогічні працівники беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти (за потреби).

1.4 Педагогічні працівники створюють та/або використовують освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги тощо).

1.5. Педагогічні працівники сприяють формуванню суспільних цінностей у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку.

1.6. Педагогічні працівники використовують інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі.

Вимога 2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників.

Критерії оцінювання:

2.1. Педагогічні працівники забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації, у тому числі щодо методик роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

2.2. Педагогічні працівники здійснюють інноваційну освітню діяльність, беруть участь у освітніх проектах, залучаються до роботи як освітні експерти.

Вимога 3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти.

Критерії оцінювання:

3.1. Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства.

3.2. Педагогічні працівники співпрацюють з батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотній зв’язок.

3.3. У закладі освіти існує практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці.

Вимога 4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.

Критерії оцінювання:

4.1. Педагогічні працівники під час провадження педагогічної та наукової (творчої) діяльності дотримуються академічної доброчесності.

4.2. Педагогічні працівники сприяють дотриманню академічної доброчесності здобувачами освіти.

4.3. Керівництво закладу освіти створює умови для розвитку громадського самоврядування.

4.4. Керівництво закладу освіти сприяє виявленню громадської активності та ініціативи учасників освітнього процесу, їх участі в житті місцевої громади.

4.5. Режим роботи закладу освіти та розклад занять враховують вікові особливості здобувачів освіти, відповідають їх освітнім потребам.

4.6. У закладі освіти створюються умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти.

Вимога 5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності.

Критерії оцінювання:

5.1. Заклад освіти впроваджує політику академічної доброчесності.

5.2. Керівництво закладу освіти сприяє формуванню в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції.

За результатами моніторингу якості освітньої діяльності суб’єктів освітнього процесу визначаються відхилення фактичних значень від планових, здійснюється самооцінка, приймаються управлінські рішення щодо забезпечення якості освітньої діяльності. Аналіз результатів освітньої діяльності школи висвітлюється у звітах директора та оприлюднюється на персональному сайті школи.

Критерій 7. Результативність освітнього процесу.

Показники:

- Педагогічний працівник забезпечує рівень навчальних досягнень учнів, що відповідає вимогам державного стандарту (результативність річного оцінювання, участі учнів у ДПА);

- Педагогічний працівник забезпечує високий рівень підготовки здобувачів освіти до участі у Всеукраїнських предметних олімпіадах з базових дисциплін різного рівня;

- Педагогічний працівник забезпечує високий рівень підготовки здобувачів освіти до участі у турнірах, конкурсах, змаганнях, виставках різних рівнів та різного спрямування;

Оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників Долинського ліцею здійснюється за кожним критерієм та включає оцінювання за всіма показниками, що входять до відповідного критерію. Загальна оцінка є сумою балів за всіма критеріями.

Оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників Долинського ліцею за пунктами здійснюється за такими критеріями:

– у тому випадку, коли показник, за яким здійснюється оцінювання, простежується постійно/системно, він оцінюється в 3 (три) бали;

– коли показник, за яким здійснюється оцінювання, простежується часто/в більшості випадків, він оцінюється у 2 (два) бали;

– коли показник, за яким здійснюється оцінювання, простежується епізодично/не простежуються, він оцінюється в 1 (один) бал.

Оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників Долинського ліцею за пунктами здійснюється шляхом розрахунку річного середнього балу навчальних досягнень учнів, яких навчає вчитель. У випадку, якщо учні педагога складали державну підсумкову атестацію в поточному році середній бал по ДПА враховується для оцінки вищезазначених пунктів шляхом розрахунку середнього арифметичного між середнім балом за річне оцінювання та середнім балом за ДПА.

Оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників Долинського ліцею за пунктами здійснюється шляхом розрахунку суми балів за кожного призера (І, ІІ, ІІІ місця) на кожному рівні (етапі) в обсязі І місце – 3 бали, ІІ місце – 2 бали, ІІІ місце – 1 бал.

Сума балів за всіма показниками вищезазначених критеріїв є загальною оцінкою педагогічного працівника у поточному навчальному році.

АдміністраціяДолинського ліцею, у разі потреби, може здійснювати аналіз за кожним критерієм (показником) окремо шляхом розрахунку суми балів, набраних всіма педагогічними працівниками у співвідношенні до максимально можливої кількості балів за певним показником у відсотках.

ХІ. КРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИХ ПРАЦІВНИКІВ ДОЛИНСЬКОГО ЛІЦЕЮ .

Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти визначаються на основі положень наказу Міністерства освіти і науки України від 09.01.2019 року №17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти». Індикатори оцінювання та методи збору інформації для критеріїв оцінювання визначаються відповідно до Критерії, індикатори оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти «Рекомендацій до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти» (Бобровський М. В., Горбачов С. І., Заплотинська О. О.).

1.Вимога 1. Наявність стратегії розвитку у Долинському ліцею та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань.

Критерії оцінювання:

1.1. У закладі освіти затверджено стратегію його розвитку, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності.

1.2. У закладі освіти річне планування та відстеження його результативності здійснюються відповідно до стратегії його розвитку та з урахуванням освітньої програми.

1.3. У закладі освіти здійснюється самооцінювання якості освітньої діяльності на основі стратегії (політики) і процедур забезпечення якості освіти.

1.4. Керівництво закладу освіти планує та здійснює заходи щодо утримання у належному стані будівель, приміщень, обладнання.

Вимога 2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм.

Критерії оцінювання:

2.1. Керівництво закладу освіти сприяє створенню психологічно комфортного середовища, яке забезпечує конструктивну взаємодію здобувачів освіти, їх батьків, педагогічних та інших працівників закладу освіти та взаємну довіру.

2.2. Заклад освіти оприлюднює інформацію про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах.

Вимога 3. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників.

Критерії оцінювання:

3.1. Керівник закладу освіти формує штат закладу, залучаючи кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатного розпису та освітньої програми.

3.2. Керівництво закладу освіти за допомогою системи матеріального та морального заохочення мотивує педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної освітньої діяльності.

3.3. Керівництво закладу освіти сприяє підвищенню кваліфікації педагогічних працівників.

Вимога 4. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодія закладу освіти з місцевою громадою.

Критерії оцінювання:

4.1. У закладі освіти створюються умови для реалізації прав і обов’язків учасників освітнього процесу.

4.2. Управлінські рішення приймаються з урахуванням пропозицій учасників освітнього процесу.

4.3. Керівництво закладу освіти створює умови для розвитку громадського самоврядування.

4.6. У закладі освіти створюються умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти.

Вимога 5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності.

Критерії оцінювання:

5.1. Заклад освіти впроваджує політику академічної доброчесності.

5.4. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти

Ліцей створює та розвиває освітнє середовище для забезпечення сприятливих умов щодо навчальної та виховної діяльності, підтримки учнів. Матеріально-технічне забезпечення відповідає ліцензійним та акредитаційним вимогам: освітній процес та позакласна діяльність учнів здійснюється у класних кімнатах, предметних кабінетах, бібліотеці, спортивній залі та стадіоні, майстернях. У приміщенні школи є доступ до інтернету через покриття WiFi; наявна їдальня та буфет. Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності представлено наявністю документів, визначених нормативно-правовими актами з питань освіти, необхідної кількості підручників та навчально-методичної літератури з усіх навчальних дисциплін. Для самостійної роботи учнів та дистанційного навчання запроваджено електронний ресурс, який містить навчально-методичні матеріали з навчальних дисциплін та може використовуватися під час карантину або з при роботі з обдарованими дітьми. Вироблення навичок самостійної роботи слухачів відбувається також під час виконання індивідуальних завдань протягом усього навчального періоду (ділові та рольові ігри, ситуативні задачі, семінарські заняття, круглі столи, участь у конференціях, впровадження інноваційних технологій тощо).

Відповідальні за впровадження та виконання: адміністративно- господарська частина, заступники директора школи, завідувач бібліотеки, учителі.

5.5. Створення в школі інклюзивного освітнього середовища.

Створення в школі інклюзивного освітнього середовища передбачає:

Приміщення та територія школи облаштовуються з урахуванням принципів розумного пристосування.,організаціюбезбар’єрного простору (фізичну можливість та зручність потрапляння до закладу освіти, фізичну безпеку при пересуванні в ньому; можливість вільного отримання інформації про заклад освіти і освітні послуги, що надаються);
Застосовування методики та технології роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, забезпечення мультимедійними засобами для максимального наближення дітей до необхідних джерел інформації;

(у разі потреби)

Створення комплексної системи заходів із супроводу учня з особливими освітніми потребами (корекційно-розвивальні заняття з практичним психологом);
Взаємодія з батьками дітей з особливими освітніми потребами, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру, залучає їх до необхідної підтримки дітей під час здобуття освіти (у разі наявності здобувачів освіти з особливими освітніми потребами)
Освітнє середовище мотивує здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями та наскрізними вміннями, ведення здорового способу життя
Облаштування ресурсної кімнати (організація зони навчання та побутово-практичної зони);

Адаптацію та модифікацію типової освітньої програми або її компонентів (гнучкість програми, різні навчальні методики і проведення відповідного оцінювання, розробка індивідуальної програми розвитку);
Реалізацію просвітницьких заходів щодо формування толерантності, поваги до індивідуальних особливостей дітей, подолання ментальних бар’єрів у взаємодії, неупередженості та недопущення дискримінації;
Здійснення психолого-педагогічного супроводу формування у дітей з особливими освітніми потребами почуття поваги і власної гідності, усвідомлення своєї повноцінності та значущості у суспільстві.

5.6. Створення освітнього середовища,вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації.

Запобігання та протидія булінгу (цькуванню) в школі передбачає:

розроблення та оприлюднення правил поведінки здобувача освіти в закладі освіти;
розроблення та оприлюднення плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
розроблення та оприлюднення порядку подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;
розроблення та оприлюднення порядку реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в школі та відповідальності осіб, причетних до булінгу (цькування) тощо.

5.7.Ефективність управлінської діяльності керівника під час атестації визначається за критеріями:

– саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності;

– стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку ліцею, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності;

– річне планування формується на стратегічних засадах розвитку ліцею;

– здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проєктів;

– забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів;

– поширення позитивної інформації про заклад;

– створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні);

– застосування ІКТ-технологій у освітньому процесі;

– забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу.

6.Аналіз виконання вищезазначених вимог директором ліцею забезпечується щорічно у рамках щорічного звіту керівника.

5.8. Забезпечення публічності інформації

Публічність інформації про діяльність школи забезпечується згідно з Законом України «Про освіту» та іншими нормативно-правовими актами. На офіційному сайті школи та на сторінках соціальних мереж закладу розміщується інформація, яка підлягає обов’язковому оприлюдненню. Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті школи, систематично оновлюється.

6. Планування освітньої діяльності: механізм розробки, затвердження, моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм.

Стандарт забезпечення якості освіти - це нормативний документ, який регламентує діяльність адміністрації, учителів і учнів із забезпечення якості освіти та визначає міру їхньої відповідальності.

Стандарти освіти для кожного рівня загальної середньої освіти розробляє і затверджує Міністерство освіти і науки України.

На підставі Типової освітньої програми школа розробляє навчальний план кожного рівня загальної середньої освіти. Навчальний план є нормативним документом, який визначає зміст навчання та регламентує організацію освітнього процесу. Навчальний план погоджує педагогічна рада школи, затверджує директор і вводить в дію наказом по школі.

Робочі навчальні плани складаються для кожного класу відповідного рівня загальної середньої освіти.

Робочі навчальні плани розробляють робочі групи у складі заступника директора з навчальної роботи, голів методичних спільнот.

Навчальні програми (календарне планування) з навчальних предметів інваріантної і варіативної складової навчального плану розробляють учителі за погодженням педради ліцею,згідно з вимогами Типових освітніх програм та модельних програм НУШ.

7. Механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти

освітнє середовище закладу освіти (облаштування території, стан приміщення закладу, дотримання повітряно-теплового режиму, стан освітлення, прибирання приміщень, облаштування та утримання туалетів, дотримання питного режиму тощо);
система оцінювання здобувачів освіти (оприлюднення критеріїв, правил та процедур оцінювання навчальних досягнень, здійснення аналізу результатів навчання учнів, впровадження системи формувального оцінювання тощо);
педагогічна діяльність педагогічних працівників (формування та реалізація індивідуальних освітніх траєкторій учнів, використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі, розвиток педагогіки партнерства тощо);
управлінські процеси закладу освіти (стратегія розвитку закладу, здійснення річного планування відповідно до стратегії, підвищення кваліфікації педагогічних працівників тощо).

Періодичність оцінювання. Визначається відповідно до частоти оцінювання (1 раз на п’ять років, 1 раз на 3 роки, 1 раз на рік, півріччя (семестр), квартал (чверть), щомісячно, щотижнево тощо).

Відповідальні за оцінювання. Ними є не тільки члени адміністрації школи, а й представники колективу. Перелік таких осіб може виглядати так: директор, заступники директора, голови методичних об’єднань, педагогічні працівники, психолог, соціальний педагог, бібліотекар, медична сестра, члени батьківського комітету, учнівського комітету тощо.

Методи збору інформації та інструментарій. У цій графі визначається метод збору інформації (аналіз документів, опитування, спостереження) та інструментарій (пам’ятка, бланк, анкета тощо).

Форми узагальнення інформації. До інформації, яку має надати відповідальна особа після завершення процедури оцінювання, віднесено аналітичну довідку, письмовий звіт, усний звіт, доповідну записку, акт тощо.

Рівень оцінювання. Рівень оцінювання як обов’язковий елемент механізму передбачає визначення рівня оцінювання: перший (високий); другий (достатній); третій (вимагає покращення); четвертий (низький).

Управлінське рішення. Управлінське рішення приймається на основі аналізу отриманої інформації у вигляді наказу, рішення педагогічної ради, ради закладу, розпорядження, вказівки, письмового доручення, припису, інструкції, резолюції тощо і спрямовано на вдосконалення якості освіти в школі.

ХІІ. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Це Положення вводиться в дію після схвалення педагогічною радою та з наступного дня після його затвердження наказом директора.

2. Зміни та доповнення до цього Положення можуть вноситися за ухвалою педагогічної ради закладу освіти і вводитися в дію наказом директора.