Методична робота

         Схвалено                                                                                            Затверджено

Рішення педагогічної ради школи                                                 Наказ №49  від03.02.2021 Протокол № 5від 03.02.2021 року                                                     _________ М.Д.Черня

 

ПОЛОЖЕННЯ

 ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ЯКОСТІ ОСВІТИ

Долинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст.

1. Загальні положення.

Дане положення про внутрішню систему забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти в Долинської школі (далі – ВСЗЯО) розроблено відповідно до Законів України «Про освіту»; «Про загальну середню освіту»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»; наказу Міністерства освіти і науки України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти» У процесі розроблення  положення про ВСЗЯО враховувалися «Рекомендації до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти».

Внутрішня система забезпечення якості освіти у школі розбудовується на виконання статті 41 Закону України «Про освіту» для спрямування та контролю діяльності закладу щодо забезпечення якості освіти.

Процес створення та реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти базується на таких принципах:

• автономія закладу освіти;
• академічна доброчесність;
• академічна свобода;
• гнучкість і адаптивність системи освітньої діяльності;
• гуманізм;
• забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;
• забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками, у тому числі за ознакою інвалідності;
• демократизм;
• державно-громадське управління;
• доступність для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;
• людиноцентризм, дитиноцентризм;
• постійне вдосконалення освітньої діяльності;
• свобода у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми, закладу освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності;
• урахування впливу зовнішніх чинників;
• цілісність системи управління якістю освіти.

Метою розбудови та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в школі є:

• гарантування якості освіти;
• формування довіри громади до закладу освіти;
• постійне та послідовне підвищення якості освіти.

Відповідальність за впровадження ВСЗЯО в школі  покладається на директора школи.

Положення регламентує зміст і порядок забезпечення якості освіти в навчальному закладі загальної середньої освіти.

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти (ВСЗЯО) погоджується педагогічною радою, яка має право вносити в нього зміни та доповнення.

2. Структура внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Складовими системи забезпечення якості освіти в школі є:

• політика та процедури внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
• освітне середовище школи;
• система та механізми забезпечення академічної доброчесності;
• критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
• критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
• критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
• створення в школі інклюзивного освітнього середовища.
• запобігання та протидія булінгу (цькуванню)

{C}·         забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти.

• механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

3. Політика та процедури забезпечення внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Політика внутрішньої системи забезпечення якості освіти спрямована на:

3.1. Створення системи та механізмів забезпечення академічної доброчесності;

3.2. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;

3.3. Забезпечення наявності в закладі освіти необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;

3.4.Створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища;

3.5. Запобігання та протидію булінгу (цькуванню);

3.6. Застосування системи внутрішнього моніторингу для відстеження та коригування результатів освітньої діяльності.

Система внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти в школі передбачає здійснення відповідних процедур та заходів за напрямами:

{C}1.     Управління якісною освітньою діяльністю та розвитком школи.

{C}2.     Якість кадрового складу. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

{C}3.     Дитиноцентричне навчання, викладання та оцінювання здобувачів освіти.

{C}4.     Академічну культуру учасників освітнього процесу. Запобігання та виявлення академічного плагіату.

{C}5.     Вдосконалення навчально-матеріальної бази для забезпечення освітнього процесу. Наявність необхідних ресурсів для організації освітнього процесу.

{C}6.     Публічна інформація.

4.Освітнє середовище Долинської школи.

Вимога:

Забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці;

Критерії оцінювання:

{C}·        Приміщення і територія закладу освіти є безпечними та комфортними для навчання та праці;

{C}·        Заклад освіти забезпечений навчальними приміщеннями з відповідним обладнанням, що необхідні для реалізації освітньої програми;

{C}·        Здобувачі освіти та працівники закладу освіти обізнані з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх;

{C}·        Працівники обізнані з правилами поведінки в разі нещасного випадку зі здобувачами освіти та працівниками закладу освіти чи раптового погіршення їх стану здоров’я і вживають необхідних заходів у таких ситуаціях;

{C}·        У закладі освіти створюються умови для харчування здобувачів освіти і працівників;

{C}·        У закладі освіти створюються умови для безпечного використання мережі Інтернет, в учасників освітнього процесу формуються навички безпечної поведінки в Інтернеті;

{C}·        У закладі освіти застосовуються підходи для адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу, професійної адаптації працівників;

3.2. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти

Для ефективного управління школа має бути забезпечена такими компонентами інформаційних систем, як:

• сучасна мережа Інтернет;
• технічне забезпечення (комп’ютерне, мультимедійне обладнання, цифрові засоби: проектор, фотокамера, інтерактивна дошка тощо);
• єдиний інформаційний простір закладу (можливість спільного використання суб’єктами освіти наявних у системі електронних ресурсів);
• доступ до наявних освітніх веб-ресурсів (веб-сайти, блоги педагогів, сайт закладу освіти, платформа для дистанційної освіти);

3.3. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу

Для організації освітнього процесу школа має бути забезпечена такими ресурсами, як:

• Державний стандарт загальної середньої освіти;
• типові освітні програми;
• статут закладу освіти;
• річний план роботи закладу освіти;
• освітня програма закладу освіти;
• штатний розпис закладу освіти;
• календарно-тематичне планування;
• методики та технології організації освітнього процесу;
• методики роботи з дітьми з особливими освітніми потребами;
• плани підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

4. Мета та основні завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти школи.

Метою функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в школі є:

{C}·        гарантування якості освіти;

{C}·        формування довіри суспільства до школи;

{C}·        постійне та послідовне підвищення якості освіти;

{C}·        допомога суб’єктам освітньої діяльності у підвищенні якості освіти.

4.1.Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти школи є:

{C}·        оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності в школі;

{C}·        постійний моніторинг змісту освіти; 

{C}·        спостереження за реалізацією освітнього процесу;

{C}·        моніторинг технологій навчання;

{C}·        моніторинг ресурсного потенціалу школи;

{C}·        моніторинг управління ресурсами та процесами;

{C}·        спостереження  за  станом  соціально-психологічного  середовища школи;

{C}·        контроль  стану  прозорості  освітньої  діяльності  та  оприлюднення інформації щодо її результатів; 

{C}·        розробляння  рекомендацій  щодо  покращення  якості  освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні тощо;

{C}·         здійснення контролю виконання чинного законодавства в галузі освіти, нормативних документів управління освіти, наказів відділу освіти та рішень педради школи;

{C}·        експертна оцінка ефективності результатів діяльності педагогічних працівників;

{C}·        вивчення результатів педагогічної діяльності, виявлення позитивних і негативних тенденцій в організації освітнього процесу та розробка на цій основі пропозицій з поширення педагогічного досвіду й усунення негативних тенденцій;

{C}·        збір інформації, її обробка й накопичення для підготовки проектів рішень;

{C}·        аналіз результатів реалізації наказів і розпоряджень по школі;

{C}·        надання методичної допомоги педагогічним працівникам у процесі контролю.

4.2.Зміст контролю адміністрацією школи:

{C}-       виконання Закону "Про освіту";

{C}-       використання методичного забезпечення в освітньому процесі;

{C}-       реалізація затверджених освітніх програм і навчальних планів, дотримання затверджених навчальних графіків;

{C}-       контроль реалізації права учнів на одержання якісної освіти;

{C}-       ведення шкільної документації ( класні журнали, щоденники та зошити учнів, журнали гурткової діяльності тощо);

{C}-       рівень навчальних досягнень учнів, якості освіти;

{C}-       стан викладання шкільних предметів;

{C}-       стан підготовки та проведення олімпіад;

{C}-       стан проведення гурткових, факультативних занять;

{C}-       організація учнівського самоврядування;

{C}-       профілактика правопорушень серед школярів;

{C}-       попередження дитячого травматизму;

{C}-       дотримання статуту, правил внутрішнього трудового розпорядку й інших локальних актів школи;

{C}-       дотримання порядку проведення тематичної та підсумкової атестації учнів і поточного контролю їхньої успішності;

{C}-       робота творчих груп, методоб'єднань, бібліотеки;

{C}-       реалізація виховних програм та їх результативність;

{C}-       організація харчування та медичного обслуговування школярів;

{C}-       охорона життя та здоров'я учасників освітнього процесу;

{C}-       виконання прийнятих колективних рішень, нормативних актів;

{C}-       стан методичної роботи;

{C}-       {C}контроль позакласної роботи;

{C}-       {C}контроль роботи навчальних кабінетів;

{C}-       {C}контроль раціонального використання наочного приладдя, ТНЗ, ІКТ-технологій;

{C}-       {C}контроль стану спільної роботи школи та громадськості;

{C}-       інші питання в рамках компетенції директора школи.

4.3.Види внутрішньої системи забезпечення якості освіти (за змістом):

{C}-       тематичний (глибоке вивчення певного конкретного питання у практиці роботи колективу, класу, методичного об’єднання, одного вчителя або класного керівника);

{C}-       фронтальний (усебічне вивчення колективу, класу, групи або одного вчителя).

4.4.Форми внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

{C}-       персональний (має місце як при тематичному, так і при фронтальному виді контролю);

{C}-       класно-узагальнюючий (фронтальний);

4.5.Організація перевірки стану кожного з питань змісту внутрішньої системи забезпечення якості освіти складається з таких етапів:

{C}-       визначення мети контролю;

{C}-       об'єктів контролю;

{C}-       складання плану перевірки;

{C}-       інструктаж учасників;

{C}-       вибір форм і методів контролю;

{C}-       констатація фактичного стану справ;

{C}-       об'єктивна оцінка цього стану;

{C}-       висновки, що випливають з оцінки;

{C}-       рекомендації або пропозиції з удосконалення освітнього процесу або усунення недоліків;

{C}-       визначення строків для ліквідації недоліків або повторний контроль.

4.6.Контроль внутрішньої системи забезпечення якості освіти здійснює директор школи, за його доручення заступники з навчально-виховної роботи або створена з цієї метою комісія. Як експерти до участі в контролі можуть залучатися сторонні компетентні організації й окремі фахівці.

Кожен адміністратор протягом навчального року відвідує таку кількість уроків, яка дозволяє йому знати стан справ у школі, дієво впливати на якість освітнього процесу. Директор школи  відвідує  в середньому щотижня не менше двох уроків, його заступники – не менше шести уроків, факультативних занять, виховних заходів, індивідуальних консультацій.

Фронтальна перевірка кожного з навчальних предметів проводиться не рідше одного разу на п’ять років.

Відповідно до річного плану роботи школи обираються об'єкти контролю, формулюється його мета, визначається методика перевірки, залучаються помічники зі шкільного методичного активу, збирається інформація про стан навчально-виховної роботи з об'єктів контролю.

Тривалість тематичних чи фронтальних перевірок не повинна перевищувати 18 днів із відвідуванням не менше шести уроків, занять чи інших заходів.

Підстави для проведення контролю:

{C}-        атестація педагогічних працівників;

{C}-       плановість контролю;

{C}-       перевірка стану справ для підготовки управлінських рішень;

{C}-       звертання фізичних та юридичних осіб із приводу порушень у галузі освіти.

Результати перевірки оформлюються у вигляді аналітичної довідки чи наказу по школі в яких указується:

{C}-       мета контролю;

{C}-       строки;

{C}-       склад комісії;

{C}-       яка робота проведена у процесі перевірки (відвідані уроки, проведені контрольні роботи, переглянута шкільна документація, проведені співбесіди);

{C}-       констатація фактів, що виявлені;

{C}-       висновки;

{C}-       рекомендації або пропозиції;

{C}-       де підбиті підсумки перевірки (засідання методичних об’єднань, нарада при директору, нарада при заступнику директора, індивідуально тощо);

{C}-       дата та підпис відповідального за написання довідки.

 Педагогічний працівник, який підлягає контролю, має право:

{C}-       знати строки контролю та критерії оцінки його діяльності;

{C}-       знати мету, зміст, види, форми та методи контролю,

{C}-       вчасно знайомитися з висновками та рекомендаціями адміністрації;

{C}-       звернутись до комісії із спорів профкому школи або вищих органів управління освіти при незгоді з результатами контролю.

За підсумками контролю з метою забезпечення якості освіти у залежності від його форми, цілей і задач, а також з урахуванням реального стану справ:

{C}-         проводяться засідання педагогічної або методичної ради, наради при директору, при заступнику директора, робочі наради з педагогічним складом;

{C}-       результати перевірок можуть ураховуватись при проведенні атестації педагогічних працівників.

Директор школи за результатами контролю з метою забезпечення якості освіти приймає рішення:

{C}-       про видання відповідного наказу;

{C}-       про обговорення підсумкових матеріалів контролю на засіданні педагогічної ради школи;

{C}-       про проведення повторного контролю із залученням певних експертів;

{C}-       про представлення до дисциплінарної відповідальності працівників;

{C}-       про заохочення працівників;

{C}-       інші рішення в межах своєї компетенції.

Періодичність та види контролю визначаються адміністрацією школи самостійно на навчальний рік (відповідно до перспективного плану роботи школи) у міру необхідності отримання об'єктивної інформації про реальний стан справ та результати діяльності працівників і доводяться до відома колективу.

5.  Система та механізми забезпечення академічної доброчесності.

Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

 Дотримання академічної доброчесності педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками передбачає:

 - посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

- дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

 - надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково- педагогічну, творчу) діяльність;

 - контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти; - об’єктивне оцінювання результатів навчання.

 Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

 - самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);

 - посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

- дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

- надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

 Порушенням академічної доброчесності вважається:

 - академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

 - самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

- фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

- фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

 - списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання; - обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;

- хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

- необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

За порушення академічної доброчесності педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники закладів освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

 - відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

 - позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

- повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);

- повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми.

Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:

- ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;

 - особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;

- знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;

 - оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

5.1. Критерії, правила та процедури оцінювання здобувачів освіти

Критерії, правила і процедури оцінювання учнів у школі визначаються на основі положень відповідних наказів МОН України щодо оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти

- Оцінювання результатів навчання та особистих досягнень учнів у першому класі має формувальний характер, здійснюється вербально, на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає активне залучення учнів до самоконтролю і самооцінювання (відповідно до наказу МОН України від 20.08.2018  № 924 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі»).

 -Навчальні досягнення учнів других класів підлягають формувальному і підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванню. Оцінювання результатів навчання учнів других класів здійснюється вербально (відповідно до наказу МОН України від 27.08.2019 № 1154 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу»).

- Для учнів третіх  класів застосовується формувальне та підсумкове (тематичне, семестрове та річне) оцінювання.

Важливу роль у формувальному та підсумковому оцінюванні відіграють критерії, за якими воно здійснюється. Критерії оцінювання визначаються вчителем (із поступовим залученням до цього процесу учнів) відповідно до кожного різновиду роботи та різновиду діяльності учнів з орієнтуванням на вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей учнів початкової школи, визначених Державним стандартом початкової освіти до другого циклу навчання (3-4 класи), й очікуваних результатів, зазначених в освітній програмі закладу загальної середньої освіти (модельних навчальних програмах)”.

Формувальне оцінювання здійснюється через:

{C}·       педагогічне спостереження учителя за навчальною та іншими різновидами діяльності учнів;

{C}·       аналіз портфоліо учнівських робіт, попередніх навчальних досягнень учнів, результатів їхніх діагностичних робіт;

{C}·       самооцінювання та взаємооцінювання результатів діяльності учнів;

{C}·       оцінювання особистісного розвитку та соціалізації учнів їхніми батьками;

{C}·       застосування прийомів отримання зворотного зв’язку щодо сприйняття та розуміння учнями навчального матеріалу.

“Результати формувального оцінювання відображаються в оцінних судженнях учителя / учнів / батьків, що характеризують процес навчання та досягнення учнів. Оцінні судження вчителя мають бути об’єктивними, конкретними, чіткими, лаконічними, доброзичливими, слугувати зразком для формулювання оцінних суджень учнями.

В оцінному судженні відображають прогрес учнів та поради щодо подолання утруднень, за їхньої наявності, у досягненні очікуваних результатів навчання відповідно до програмових вимог“.

Вчителям не потрібно виводити середні тематичні, семестрові та річні оцінки.

Оцінювання навчальних досягнень учнів  4 класів здійснюється вербально (відповідно до наказу МОН України від 21.08.2013  № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»):

• з предметів інваріантної складової: «Інформатика», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», інтегрованого курсу «Мистецтво», «Основи здоров’я», «Фізична культура», «Я у світі» та «Трудове навчання»;
• з усіх предметів варіативної складової.

-Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12-бальною шкалою:

• з предметів інваріантної складової освітніх галузей: «Мови і літератури (мовний і літературний компоненти)», «Математика», «Природознавство».

-Оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи здійснюється за 12-бальною шкалою (відповідно до наказу МОН України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»).

-Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.

Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної (індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та ін.).

-Оцінювання навчальних досягнень учнів старшої школи здійснюється за 12-бальною системою(шкалою) і його результати позначаються цифрами від 1 до 12 (відповідно до наказу МОН України від 13.04.2011 № 329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти»).

Обов’язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів з предметів інваріантної складової навчального плану закладу.

- Державна підсумкова атестація осіб, які здобувають загальну середню освіту в школі, відбувається відповідно до наказу МОН України від 07.12.2018 № 1369 «Про затвердження Порядку проведення державної підсумкової атестації» (Із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки України № 221 від 18.02.2019).

Результати  оцінювання  здобувачів    освіти  обговорюються  на засіданні педагогічної  ради школи.

5.2. Критерії, правила та процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

{C}1.     {C}Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників закладу визначаються на основі положень наказу МОН України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти».

 Вимога 1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти.

Критерії оцінювання:

1.1. Педагогічні працівники планують свою діяльність, аналізують її результативність.

1.2. Педагогічні працівники застосовують освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти.

1.3. Педагогічні працівники беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти (за потреби).

1.4 Педагогічні працівники створюють та/або використовують освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги тощо).

1.5. Педагогічні працівники сприяють формуванню суспільних цінностей у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку.

1.6. Педагогічні працівники використовують інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі.

Вимога 2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників.

Критерії оцінювання:

2.1. Педагогічні працівники забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації, у тому числі щодо методик роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

2.2. Педагогічні працівники здійснюють інноваційну освітню діяльність, беруть участь у освітніх проектах, залучаються до роботи як освітні експерти.

 Вимога 3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти.

Критерії оцінювання:

3.1. Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства.

3.2. Педагогічні працівники співпрацюють з батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотній зв’язок.

3.3. У закладі освіти існує практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці.

 Вимога 4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.

Критерії оцінювання:

4.1. Педагогічні працівники під час провадження педагогічної та наукової (творчої) діяльності дотримуються академічної доброчесності.

4.2. Педагогічні працівники сприяють дотриманню академічної доброчесності здобувачами освіти.

Професійний розвиток та підготовка науково-педагогічних працівників реалізується в системі післядипломної освіти на базі Одеського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти,Ізмаільского ГУ  та інших навчальних закладів і освітніх установ. Безперервний професійний розвиток педагогічних та науково-педагогічних працівників забезпечується системою постійно діючих наукових та методичних заходів різного рівня.

Відповідність  фаховості  вчителя  навчальній  дисципліні  визначається відповідністю його спеціальності згідно з документами про вищу освіту або про науковий  ступінь,  або  про  вчене  звання  або  науковою  спеціальністю,  або досвідом практичної роботи за відповідним фахом та проходженням  відповідного  підвищення кваліфікації. 

Основними документами планування та обліку роботи педагогічних

працівників є класні журнали, календарне планування з предметів інваріантної і варіативної складової робочого навчального плану та поурочне планування. 

5.3. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників школи.

Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти визначаються на основі положень наказу Міністерства освіти і науки України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти».

 Вимога 1. Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань.

Критерії оцінювання:

1.1. У закладі освіти затверджено стратегію його розвитку, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності.

1.2. У закладі освіти річне планування та відстеження його результативності здійснюються відповідно до стратегії його розвитку та з урахуванням освітньої програми.

1.3. У закладі освіти здійснюється самооцінювання якості освітньої діяльності на основі стратегії (політики) і процедур забезпечення якості освіти.

1.4. Керівництво закладу освіти планує та здійснює заходи щодо утримання у належному стані будівель, приміщень, обладнання.

 Вимога 2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм.

Критерії оцінювання:

2.1. Керівництво закладу освіти сприяє створенню психологічно комфортного середовища, яке забезпечує конструктивну взаємодію здобувачів освіти, їх батьків, педагогічних та інших працівників закладу освіти та взаємну довіру.

2.2. Заклад освіти оприлюднює інформацію про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах.

 Вимога 3. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників.

Критерії оцінювання:

3.1. Керівник закладу освіти формує штат закладу, залучаючи кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатного розпису та освітньої програми.

3.2. Керівництво закладу освіти за допомогою системи матеріального та морального заохочення мотивує педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної освітньої діяльності.

3.3. Керівництво закладу освіти сприяє підвищенню кваліфікації педагогічних працівників.

Вимога 4. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодія закладу освіти з місцевою громадою.

Критерії оцінювання:

4.1. У закладі освіти створюються умови для реалізації прав і обов’язків учасників освітнього процесу.

4.2. Управлінські рішення приймаються з урахуванням пропозицій учасників освітнього процесу.

4.3. Керівництво закладу освіти створює умови для розвитку громадського самоврядування.

4.4. Керівництво закладу освіти сприяє виявленню громадської активності та ініціативи учасників освітнього процесу, їх участі в житті місцевої громади.

4.5. Режим роботи закладу освіти та розклад занять враховують вікові особливості здобувачів освіти, відповідають їх освітнім потребам.

4.6. У закладі освіти створюються умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти.

Вимога 5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності.

Критерії оцінювання:

5.1. Заклад освіти впроваджує політику академічної доброчесності.

5.2. Керівництво закладу освіти сприяє формуванню в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції.

За результатами моніторингу якості освітньої діяльності суб’єктів освітнього процесу визначаються відхилення фактичних значень від планових, здійснюється самооцінка, приймаються управлінські рішення щодо забезпечення якості освітньої діяльності. Аналіз результатів освітньої діяльності школи висвітлюється у звітах директора та оприлюднюється на персональному сайті школи.

 

5.4. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти

Школа створює та розвиває освітнє середовище для забезпечення сприятливих умов щодо навчальної та виховної діяльності, підтримки учнів. Матеріально-технічне забезпечення відповідає ліцензійним та акредитаційним вимогам: освітній процес та позакласна діяльність учнів здійснюється у класних кімнатах, предметних кабінетах, бібліотеці, спортивній залі та стадіоні, майстернях. У приміщенні школи є доступ до інтернету через покриття WiFi; наявна їдальня та буфет. Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності представлено наявністю документів, визначених нормативно-правовими актами з питань освіти, необхідної кількості підручників та навчально-методичної літератури з усіх навчальних дисциплін. Для  самостійної  роботи  учнів  та дистанційного навчання запроваджено  електронний  ресурс, який містить навчально-методичні матеріали з навчальних дисциплін та може використовуватися під час карантину або з при роботі з обдарованими дітьми. Вироблення навичок самостійної роботи слухачів відбувається також під час виконання індивідуальних завдань протягом усього навчального періоду (ділові та рольові ігри, ситуативні задачі, семінарські заняття, круглі столи, участь у конференціях, впровадження інноваційних технологій тощо).

Відповідальні  за  впровадження  та  виконання:  адміністративно- господарська частина, заступники директора школи, завідувач  бібліотеки, учителі.

5.5. Створення в школі інклюзивного освітнього середовища.

Створення в школі інклюзивного освітнього середовища передбачає:

{C}·          Приміщення та територія  школи  облаштовуються з урахуванням принципів розумного пристосування.,організацію безбар’єрного простору (фізичну можливість та зручність потрапляння до закладу освіти, фізичну безпеку при пересуванні в ньому; можливість вільного отримання інформації про заклад освіти і освітні послуги, що надаються);

{C}·          Застосовування методики та технології роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, забезпечення мультимедійними засобами для максимального наближення дітей до необхідних джерел інформації;

(у разі потреби)

{C}·          Створення комплексної системи заходів із супроводу учня з особливими освітніми потребами (корекційно-розвивальні заняття з практичним психологом);

{C}·          Взаємодія з батьками дітей з особливими освітніми потребами, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру, залучає їх до необхідної підтримки дітей під час здобуття освіти (у разі наявності здобувачів освіти з особливими освітніми потребами)

{C}·          Освітнє середовище мотивує здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями та наскрізними вміннями, ведення здорового способу життя

{C}·          Облаштування ресурсної кімнати (організація зони навчання та побутово-практичної зони);

{C}·        Адаптацію та модифікацію типової освітньої програми або її компонентів (гнучкість програми, різні навчальні методики і проведення відповідного оцінювання, розробка індивідуальної програми розвитку);

{C}·        Реалізацію просвітницьких заходів щодо формування толерантності, поваги до індивідуальних особливостей дітей, подолання ментальних бар’єрів у взаємодії, неупередженості та недопущення дискримінації;

{C}·        Здійснення психолого-педагогічного супроводу формування у дітей з особливими освітніми потребами почуття поваги і власної гідності, усвідомлення своєї повноцінності та значущості у суспільстві.

5.6. Створення освітнього середовища,вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації.

Запобігання та протидія булінгу (цькуванню) в школі передбачає:

{C}·        розроблення та оприлюднення правил поведінки здобувача освіти в закладі освіти;

{C}·        розроблення та оприлюднення плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

{C}·        розроблення та оприлюднення порядку подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;

{C}·        розроблення та оприлюднення порядку реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в школі  та відповідальності осіб, причетних до булінгу (цькування) тощо.

 

5.7. Забезпечення публічності інформації  

Публічність інформації про діяльність школи забезпечується згідно з Законом України «Про освіту» та іншими нормативно-правовими актами.  На  офіційному  сайті  школи  та  на  сторінках соціальних мереж закладу розміщується  інформація,  яка підлягає  обов’язковому оприлюдненню. Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті школи, систематично оновлюється.

 

6. Планування освітньої діяльності: механізм розробки, затвердження, моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм.

Стандарт забезпечення якості освіти - це нормативний документ, який регламентує діяльність адміністрації, учителів і учнів із забезпечення якості освіти та визначає міру їхньої відповідальності.

Стандарти освіти для кожного рівня загальної середньої освіти розробляє і затверджує Міністерство освіти і науки України.

На підставі Типової освітньої програми школа розробляє навчальний план кожного рівня загальної середньої освіти. Навчальний план є нормативним документом, який визначає зміст навчання та регламентує організацію освітнього процесу. Навчальний план погоджує педагогічна рада школи, затверджує директор і вводить в дію наказом по школі.

Робочі навчальні плани складаються для кожного класу відповідного рівня загальної середньої освіти.

Робочі навчальні плани розробляють робочі групи у складі заступника директора з навчальної роботи, голів методичних об’єднань.

Навчальні програми (календарне планування) з навчальних предметів інваріантної і варіативної складової навчального плану розробляють учителі за погодженням із відповідними шкільними методичними об’єднаннями школи згідно з вимогами Типових освітніх програм.

 Моніторинг якості освіти - це система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

 Моніторинг якості освіти може бути внутрішній та зовнішній. Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться закладом освіти (іншими суб’єктами освітньої діяльності).

Завдання моніторингу:

- Здійснення систематичного контролю за освітнім процесом у школі.

- Створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу.

- Аналіз чинників впливу на результативність успішності, підтримка високої мотивації навчання.

 - Створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації здобувачів освіти і педагогів.

 - Прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в школі.

 Предметом моніторингу є якість освітнього процесу в закладі освіти.  Об’єктом моніторингу є система організації освітнього процесу в школі, що включає кілька рівнів:

- здобувач освіти;

 - учитель;

- класний керівник;

 - батьки і громадськість та ін.

 Суб’єктами моніторингу виступають:

 - моніторингова група;

 - адміністрація закладу;

 - органи управління освітою (різних рівнів).

 Основними формами моніторингу є:

- самооцінювання власної діяльності педагогами, здобувачами освіти, адміністрацією;

 - внутрішня оцінка діяльності адміністрацією, керівниками методичних об’єднань (проведення контрольних робіт, участь у І та ІІ етапі Всеукраїнських предметних олімпіад, відвідування уроків);

- зовнішнє оцінювання діяльності органами управління освітою.

 Критерії моніторингу:

 - об’єктивність (створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу);

- систематичність (згідно алгоритму дій, етапів та в певній послідовності);

 - відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість оцінювання, шляхи перевірки результатів;

- надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);

- гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

 Очікувані результати:

 - Отримання результатів стану освітнього процесу в закладі освіти.

- Покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.

Підсумки моніторингу:

- Підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах.

- Дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об’єднаннях, нарадах при директору, педагогічних радах.

- За результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи.

7. Механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Механізми реалізації ВСЗЯО передбачають здійснення періодичного оцінювання компонентів гімназії за напрямами оцінювання відповідальними посадовими особами і представниками громадських структур закладу освіти на основі визначених методів збору інформації та відповідного інструментарію. Отримана інформація узагальнюється, відповідний компонент оцінюється, після чого зазначені матеріали передаються дирекції закладу для прийняття відповідного управлінського рішення щодо удосконалення якості освіти в гімназії.

Дані щодо процедури та результатів оцінювання мають узагальнюватися зокрема в таблицях. Компоненти напряму оцінювання. До них віднесено (відповідно до наказу МОН України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти»):

• освітнє середовище закладу освіти (облаштування території, стан приміщення закладу, дотримання повітряно-теплового режиму, стан освітлення, прибирання приміщень, облаштування та утримання туалетів, дотримання питного режиму тощо);
• система оцінювання здобувачів освіти (оприлюднення критеріїв, правил та процедур оцінювання навчальних досягнень, здійснення аналізу результатів навчання учнів, впровадження системи формувального оцінювання тощо);
• педагогічна діяльність педагогічних працівників (формування та реалізація індивідуальних освітніх траєкторій учнів, використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі, розвиток педагогіки партнерства тощо);
• управлінські процеси закладу освіти (стратегія розвитку закладу, здійснення річного планування відповідно до стратегії, підвищення кваліфікації педагогічних працівників тощо).

{C}3.     {C}Періодичність оцінювання. Визначається відповідно до частоти оцінювання (1 раз на п’ять років, 1 раз на 3 роки, 1 раз на рік, півріччя (семестр), квартал (чверть), щомісячно, щотижнево тощо).

{C}4.     Відповідальні за оцінювання. Ними є не тільки члени адміністрації гімназії, а й представники колективу, громадських організацій закладу. Перелік таких осіб може виглядати так: директор, заступники директора, голови методичних об’єднань, педагогічні працівники, психолог, соціальний педагог, бібліотекар, медична сестра, члени ради гімназії, батьківського комітету, учнівського комітету тощо.

{C}5.     Методи збору інформації та інструментарій. У цій графі визначається метод збору інформації (аналіз документів, опитування, спостереження) та інструментарій (пам’ятка, бланк, анкета тощо).

{C}6.     Форми узагальнення інформації. До інформації, яку має надати відповідальна особа після завершення процедури оцінювання, віднесено аналітичну довідку, письмовий звіт, усний звіт, доповідну записку, акт тощо.

{C}7.     Рівень оцінювання. Рівень оцінювання як обов’язковий елемент механізму передбачає визначення рівня оцінювання: перший (високий); другий (достатній); третій (вимагає покращення); четвертий (низький).

{C}8.     Управлінське рішення. Управлінське рішення приймається на основі аналізу отриманої інформації у вигляді наказу, рішення педагогічної ради, ради закладу, розпорядження, вказівки, письмового доручення, припису, інструкції, резолюції тощо і спрямовано на вдосконалення якості освіти в школі.

 

 

 

 

 

 

 

 ПРІОРИТЕТНІ  НАПРЯМКИ  ТА  ФОРМИ  МЕТОДИЧНОЇ  РОБОТИ ДОЛИНСЬКОЇ ЗОШ У 2020-2021 Н.Р.

  

Методична робота як система цілеспрямованої, теоретичної, практичної, колективної та індивідуальної діяльності педагогів спрямована на підвищення педагогічної мобільності та професійної майстерності вчителів в усіх аспектах дає можливість виділити традиційно притаманні їй основні функції:

діагностичну, яка дає можливість виявити розрив між рівнем компетентності та вимогами    до професійної діяльності вчителя на рівні встановлених державних стандартів;

відновлюючу, яка передбачає поповнення та поглиблення знань відповідно до змін у змісті освіти;

коригуючу, яка передбачає внесення змін до науково-методичної інформації  з урахуванням нових психолого-педагогічних теорій  до потреб кожного вчителя;

компенсаційну, яка сприяє оновленню знань і вмінь педагогів відповідно до потреб життя, формуванню професійної мобільності педагогів;

прогностичну (випереджуючу), яка вимагає визначення знань та вмінь, необхідних педагогам  у майбутньому;

моделюючу, яка забезпечує розроблення перспективи та орієнтирів педагогічної діяльності;

У 2020/2021  навчальному році методична робота школи спрямована на реалізацію проблемної теми: «Формування конкурентно-спроможної особистості учня в умовах модернізації освітнього середовища НУШ.»

Для вирішення цієї  проблеми  поставлені такі завдання :

·      діагностика та створення банку даних професійної підготовки педагогів;

·      наукова підготовка;

·      оволодіння інноваційними формами та методами навчання;

·      пізнання вікових та психологічних особливостей учнів;

·      оволодіння системою моніторингу результативності своєї педагогічної діяльності кожним вчителем та планування подальшої роботи, направленої на підвищення професійної майстерності;

·      вивчення та застосування нових навчальних планів, програм, підручників, посібників тощо;

·      забезпечення високого наукового та методичного рівня навчання;

·      удосконалення форм роботи по запровадженню нетрадиційних форм і методів організації навчання, інноваційних технологій та передового педагогічного досвіду;

·      заохочування та залучення вчителів до науково-дослідницької та експериментальної роботи;

·      активізація співробітництва вчителя й учня на уроках, направлених на розвиток самостійної праці школяра;

·      активізація роботи школи молодого вчителя;

·      активізація роботи методичних кафедр та творчих груп вчителів  з актуальних питань навчально-виховного процесу;

·      забезпечення методичною радою надання допомоги вчителям з питань реформування школи, зв’язаних з впровадженням 12-бальної системи оцінювання навчальних досягнень учнів, тематичним оцінюванням та впровадження тестування як засобу підвищення ефективності навчання та контролю;

·      розширення ділових контактів з вищими навчальними закладами міста;

·      підвищення практичної спрямованості у роботі методичної ради;

·      активізація роботи учителів з метою розвитку природних здібностей школярів, творчої співпраці вчителя й учня та залучення до роботи   в Малій академії наук;

·      введення в навчальний процес комп’ютерно - орієнтованих технологій;

·      організація, інформаційно - методичне і нормативно-правове супроводження роботи з метою реалізації нормативно-законодавчих документів та регіональних програм з питань соціального захисту дітей.

З метою удосконалення особистісно орієнтованого спрямування усіх аспектів освітнього процесу, підвищення рівня педагогічної майстерності визначити, як основні, наступні форми   методичної  роботи:

Колективні  форми  роботи:

·      педагогічна рада;

·      методична рада;

·      методичні оперативні наради;

·      методичні об’єднання;

·      творчі групи (лабораторії) по впровадженню інноваційних технологій;

·      групи педагогів (методичні студії): «Педагог-майстер», «Педагог-професіонал», «Педагог-початківець», «Нерезультативний педагог»;

·      семінари-практикуми;

·      психолого - педагогічні семінари;

·      педагогічні виставки;

                      Індивідуальні  форми  роботи:

·      методичні консультації;

·      співбесіди;

·      наставництво;

·      робота над методичною проблемою;

·      атестація вчителів;

·      курси підвищення кваліфікації;

·      творчі звіти;

·      самоосвіта вчителів;

·      участь у професійних конкурсах;

·      аналіз уроків.

     Для забезпечення безперервності навчання педагогів, опанування ними новітніх педагогічних технологій та вирішення проблеми, поставленої педагогічним колективом школи, організувати  роботу  в  таких  напрямках: